Через дорогу
Зайчик промчав
Навскач.
– Світиться –
Ач! –
Невже перстач?
Хотів позбирати
Зірки в траві,
А вони ворушаться,
Мов живі.
Зайчик злякався
І – далі навскач.
Гульк! Аж і там
Зоріє перстач.
Зайчик мерщій
Нашорошив вуха –
Дивиться, слуха…
Ворушиться і трава.
А-а-а, то ж вітрець
Повіва…