Котилося коло,
Золоте покотьоло,
Котилось не по землі, –
По голубому столі.
Скотилося на край
Та впало
У річку під гай.
Ай, ай, ай, –
На червоні кола,
Кола, кола
Розбилося покотьоло.
- Наступний вірш → Дмитро Чередниченко – В’язь
- Попередній вірш → Дмитро Чередниченко – Колискова для зайчика, що народився в люстерку