Вірші класиків > Дмитро Чередниченко: Вірші > Дмитро Чередниченко – Треба прокидати стежки

Дмитро Чередниченко – Треба прокидати стежки: Вірш

Треба прокидати стежки,
Л то подумають
Не хочу,
Щоб до мене гості ходили.
Узяв лопату,
А синички – на поріг,
їсти просять.
Виніс хліба:
– Снідайте.
А я до гостинця прокидаю,
Мають же гості прийти.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Дмитро Чередниченко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Чередниченко – Треба прокидати стежки":

Читати схожі вірші:

  1. Дмитро Чередниченко – До лісу
  2. Дмитро Павличко – Десь далеко в полі, біля стежки
  3. Дмитро Чередниченко – Біле-біле озеро
  4. Дмитро Чередниченко – Синє озеро
  5. Дмитро Чередниченко – Прилітала синичка
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Дмитро Чередниченко – Треба прокидати стежки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.