Треба прокидати стежки,
Л то подумають
Не хочу,
Щоб до мене гості ходили.
Узяв лопату,
А синички – на поріг,
їсти просять.
Виніс хліба:
– Снідайте.
А я до гостинця прокидаю,
Мають же гості прийти.
- Наступний вірш → Дмитро Чередниченко – Ти чемний, і простий
- Попередній вірш → Дмитро Чередниченко – Я приходжу у гості