Дмитро Луценко – Де ти, де ти, любов: Вірш

Зорі в небі цвіли
Білими сережками,
Ми з тобою ішли
Луговими стежками.

Полонила мене
Ти косою русою,
Напоїла мене
На біду спокусою.

На знайомі стежки,
Де колись ходили ми,
Впали з неба зірки
Голубими крилами.

Нам зустрітися знов
Мабуть не судилося.
Де ж ти, де ж ти, любов,
Де ти заблудилася?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Де ти, де ти, любов":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – Де ти, де ти, любов: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.