Зорі в небі цвіли
Білими сережками,
Ми з тобою ішли
Луговими стежками.
Полонила мене
Ти косою русою,
Напоїла мене
На біду спокусою.
На знайомі стежки,
Де колись ходили ми,
Впали з неба зірки
Голубими крилами.
Нам зустрітися знов
Мабуть не судилося.
Де ж ти, де ж ти, любов,
Де ти заблудилася?