Живою казкою, теплом і ласкою
У полі цвів багряний мак.
Очима карими, п’янкими чарами
Приворожив мене юнак.
А ніч узорами палала зорями,
Як молоді мої літа,
І трави плакали, і пахли маками
У ніч хмільні його вуста.
Знайома стежечка, крута мережечка,
На коси впав багряний цвіт.
А я з відрадою стою і згадую
Любов моїх дівочих літ.
Живою казкою, теплом і ласкою
У полі мак палає знов,
Аж серце крається, як пригадається,
Дівочий сон – моя любов.
Аж серце крається, як пригадається,
Дівочий сон – моя любов!
