Дороги,
За обрій дороги летять
Крізь вітер і сонце,
Крізь гори, степи і долини.
Дороги,
Дороги людського життя
З вогнями тривог
І незміряним щастям людини.
Дороги, дороги,
За обрій дороги летять.
Дороги
У юність мене привели,
Де серцем відчув я
Замріяних весен зорини,
Де щедро
Любов’ю літа розцвіли,
Літа молоді,
Первоцвіти медові людини.
Дороги, дороги
У юність мене привели.
У юність
Немає мені вороття,
З’явились на скронях,
Як паморозь, перші сивини.
Але я
Завдячний тобі за життя,
За вогник тривог
І незміряне щастя людини.
Дороги, дороги,
За обрій дороги летять.
