Дмитро Луценко – Хата моя, біла хата: Вірш

Хата моя, біла хата,
Рідна моя сторона.
Пахне любисток і м’ята,
Мальви цвітуть край вікна.

Хата моя, біла хата,
Казко тепла й доброти.
Стежка від тебе хрещата
В’ється в далекі світи.

В хаті спокійно й затишно,
Вечір десь бродить в гаю.
Мати задумливо й ніжно
Гладить голівку мою.

Мамо, чого зажурились?
Дайте тепла ваших рук.
В хаті на згадку лишились
Болі й тривоги розлук.

Хата моя, біла хата,
В білому світі одна.
Пахне любисток і м’ята,
Мальви цвітуть край вікна.

В’ється дорога далека
В хату крізь синю рапчу.
Мамо, до вас, як лелека,
В горі і щасті лечу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Хата моя, біла хата":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – Хата моя, біла хата: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.