Я захмелів, хоч і не пив вина.
Засяяв раннім пролісковим цвітом.
Моя любов, як трепетна струна,
Виспівує для мене щедрим літом.
Приспів:
Хай за вікном погрожує мороз,
Снігами землю тихо повиває –
Ти не лякайсь його страшних погроз,
Бо веснами моя душа співає.
Я не боюсь болючої журби,
Хоч юність вже за даллю голубою.
І заплелись у сині кольори
Стежини, де ходили ми з тобою.
Приспів.
Я захмелів увесь твоїм теплом –
І знову юність пролісками сниться.
В душі бринить цілющим джерелом
Любові ще не випита криниця.
Приспів.
