Себе даремно не терзай,
Кохання радість не вернути,
Вповзла розлука, мов гроза,
До нас із краплями отрути.
Приспів:
Любов, їй треба два крила,
Щоб так, як птах, могла літати!
А ти крила не вберегла,
Не запобігла вчасно втрати…
Коли ж під серцем запекло,
Благала всіх на поміч слізно,
Шукала втрачене крило
Та вже, на жаль, було запізно…
Приспів.
І душу біль тепер пройма,
Крижиняться вуста зимові,
Коли в душі тепла нема,
То вже не жди тоді й любові…
Приспів.
Не запобігла вчасно втрати…
