Край вікна любисток пророста весною,
Тягнеться до сонця голубе стебло.
Зароста стежина ранньою травою,
Де моє кохання вперше розцвіло…
Де моє кохання вперше розцвіло…
Приспів:
І чого журитись?.. І чого зітхати?..
Солов’ї вертають до дзвінких дібров,
Ожива любисток в зорях коло хати,
Незабутня перша, трепетна любов!..
Край вікна любисток потопає в росах,
Світиться кришталем, як мої літа.
Те, про що гадалось, так і не збулося,
А бентежне серце знає, пам’ята…
А бентежне серце знає, пам’ята…
Приспів.
Незабутня, трепетна любов…
