Дмитро Луценко – Молодість: Вірш

В степах, у далеких краях
Блукає десь юність моя…
Несе крізь фронти кулемет за плечима,
На світ погляда голубими очима…
Крокує шляхами у хмарах пилюки
З любов’ю у серці і смутком розлуки…
В степах, у далеких краях
Блукає десь юність моя…

Очей твоїх сині вогні,
Як зорі, світили мені…
І снились ночами натомлені руки,
Обвітрені губи літами розлуки…
І снилися ружі край шляху в росинках,
Як очі дівочі в тремтливих сльозинках…
Очей твоїх сині вогні,
Як зорі, світили мені…

В степах, у далеких краях
Орлилася юність моя…
Її холодили тріскучі морози,
Страшили громами чужі бомбовози…
Я згадую часто землянки й причали,
Де ми повноліття своє зустрічали…
В степах, у далеких краях
Десь юність орлиться моя…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Молодість":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – Молодість: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.