Дмитро Луценко – Моя ти зоре: Вірш

Мою стежину,
Твою хустину
Я все шукаю щодня в саду.
А може знову
Тебе зустріну,
А може знову тебе знайду.
У сиві далі
Зайдуть печалі,
Де поміж яблунь рожевий дим
Мені на горе,
Моя ти зоре,
Сховав від мене твої сліди.

А я шукаю,
А я гукаю,
А я все хочу тебе знайти.
А я чекаю,
А я гукаю,
Та вже до мене не прийдеш ти.
Даремно лину
На ту стежину,
Де поміж яблунь рожевий дим
Мені на горе,
Моя ти зоре,
Сховав від мене твої сліди.

Даремно лину
На ту стежину,
Де поміж яблунь рожевий дим
Мені на горе,
Моя ти зоре,
Сховав від мене твої сліди.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Моя ти зоре":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Дмитро Луценко – Моя ти зоре: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.