Дмитро Луценко – Над прозорою криницею: Вірш

Над прозорою криницею
Із студеною водицею
Ми з тобою зустрічалися
Вперше разом закохалися.
І стояли до світаннячка
В чарах ніжного зітханнячка.

Над прозорою криницею
Виріс явір і з вербицею,
Під зорею і під хмарою
Нерозлучні ходять парою,
І заквітчаними веснами
Кличуть вітами чудесними.

Ми з тобою покохалися
Та вовіки не побралися,
І давно на нашу стежечку
Вже поклав спориш мережечку.
А над чистою криницею
Явір журиться з вербицею.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Над прозорою криницею":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – Над прозорою криницею: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.