Вже над містом вогні
Розцвіли, як у лузі ромашки,
Задрімали квартали…
Та мені лиш спокою нема.
Сам не знаю, чого
На душі так тривожно і тяжко.
Сам не знаю, чому
Знову душу неспокій пройма.
Може серце моє
Розтривожили чари весняні,
Може стежку до тебе
Я у травах зелених згубив…
Я тобі лиш одній
Признавався на щастя в коханні,
Я тебе лиш одну
Щирим серцем навік полюбив.
Ти до мене прийди
У вінках чорнобривої ночі,
Пригорнися до серця,
Ніжно ласкою душу зігрій.
Я чекаю тебе,
І до ранку не спатимуть очі.
Я чекаю тебе,
Повну ласки і сонячних мрій.
