Дмитро Луценко – Пісня про щастя: Вірш

В сад вишневий стежка пролягла,
де вінок черешня одягла.
Скільки щастя в мене й мрій,
ти прилинь, прилинь мерщій,-
Нам кохати доля нарекла.

Приспів:
Розцвіла в моїй душі любов,
Як весна серед густих дібров,
Розцвіла моя любов.
З нею треба все життя пройти,
З нею треба щастя берегти.
Наше щастя берегти.

Темна ніч розкидала шовки
На поля і чарівні садки.
Ти не гайсь, прийди, прийди,
На вишневі глянь сади,
Шлях освітять нам ясні зірки.

Приспів.

Хай в гіллях ласкавий вітерець
Підслуха розмову двох сердець.
Нерозлучні я і ти,
Де не будемо іти,
Пронесем, як цвіт вогонь сердець.

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Пісня про щастя":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – Пісня про щастя: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.