Дмитро Луценко – Пісня про Волинь: Вірш

Ти у гаях, озерах и долинах,
Ти у розлогих вербах і калинах.
Ти вся в льонах, що грають як перлинки,
Ти рідна мати Лесі Українки.

Приспів:
Гойда, як море, Світязь хвилю синю,
Зовуся я красунею Волині.
Я вся в гаях, озерах і долинах,
Я вся в розлогих вербах і калинах.

Ти у хлібах, янтарних, мов жарптиця
Ти у стрімкому леті, як орлиця
Любов даруєш хлопцям і дівчатам
Бо ти щаслива й долею багата

Приспів.

Горжуся я і доньками й синами
Землею й мирним небом, що над нами
Де грає ніжним цвітом, як барвінки
Безсмертна слава Лесі Українки

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Пісня про Волинь":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – Пісня про Волинь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.