Дмитро Луценко – Пісня вірності: Вірш

Знову прилину з теплими днями
В травень квітучий, білі садки.
В київських парках рясно-вогнями
Знов запалали сині бузки.
Серце чарує синява неба,
Зникла холодна зима,
Тільки без тебе, тільки без тебе,
Тільки без тебе щастя нема.

Знов про кохання тихо шепочуть
В краплях кришталю квіти в гаю.
Казка таємна синьої ночі
Знову тривожить душу мою.
Виплив над містом місяць, як лебідь,
Ніжністю серце пройма,
Тільки без тебе, тільки без тебе,
Тільки без тебе щастя нема.

Нічка ласкава, ніч легкокрила
Зорями в небо манить мене.
В далі дніпрові знову на схилах
Сиві тумани вітер жене.
Серце чарує синява неба,
Мрії на крилах здійма,
Тільки без тебе, тільки без тебе,
Тільки без тебе щастя нема.

Щастя нема…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Пісня вірності":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – Пісня вірності: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.