Дмитро Луценко – Романтики: Вірш

На світанку, на світанку.
На світанку вирушали в путь-дорогу.
Ми співали, ми співали
Нашу пісню про замріяних романтиків.
Може серце, може серце.
Може серце затаїло сум-тривогу?
Ти признайся, мій хороший,
Мій сердечний, вірний друг.

Приспів:
I в степах, і на синім морі,
На просторі, на просторі.
Через ріки пройдуть і гори
Неспокійнії серця.
I в степах, і на синім морі,
На просторі, на просторі.
Через ріки пройдуть і гори
Наші юнії серця.

Труд і пісня, труд і пісня,
Труд і пісня по країні ходять поруч.
3 ними разом, з ними разом.
3 ними разом і замріяні романтики.
Де крокує, де крокує труд і пісня,
Там в садах шумлять простори,
Нам на щастя, нам на радість,
Мій хороший, вірний друг.

Приспів.

Може важко, може важко,
Може важко у житті десь, друже, стане?
Пригадай ти, пригадай ти
Нашу пісню про замріяних романтків.
Наша дружба, наша дружба
I в краях далеких, знаю, не зів’яне,
Через ріки, через гори
Нашу вірність пронесем.

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Романтики":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – Романтики: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.