Дмитро Луценко – Солдати: Вірш

Сивіють хлібів перекати,
де кров побратимів лилась.
Полеглі в атаках солдати,
я з сумом пригадую вас.
Солдати, солдати, солдати,
я завжди пригадую вас.

Землянки, бої, медсанбати
мені вже наснились не раз.
Полеглі в атаках солдати,
я з болем пригадую вас.
Солдати, солдати, солдати,
я завжди пригадую вас.

Задоння, Дніпро і Карпати,
На Одері дим комишу.
Полеглі в атаках солдати,
я в серці завжди вас ношу.
Солдати, солдати, солдати,
я в серці завжди вас ношу.

Спалили в огнях канонади
тривожну ви юність свою.
Полеглі в атаках солдати,
ви з нами живими в строю.
Солдати, солдати, солдати,
ви з нами живими в строю.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Солдати":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Дмитро Луценко – Солдати: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.