Дмитро Луценко – Спасибі вам, мамо: Вірш

Я часто ночами пригадую знов
Дитинства сполохану казку
Спасибі вам мамо, спасибі вам мамо,
Спасибі вам мамо за вічну любов
За вічну любов, і щедру, незміряну ласку,
І щедру, незміряну ласку!

Схилялось над ліжком привітне чоло,
Дрімали натомлені очі,
Спасибі вам мамо, спасибі вам мамо,
Спасибі вам мамо за ваше тепло
З ваше тепло, і довгі недоспані ночі,
І довгі недоспані ночі!

Дитинства не жду я із вирію знов,
Не вернеш і мамину казку,
Спасибі вам мамо, спасибі вам мамо,
Спасибі вам мамо за вічну любов
За вічну любов, і всю неоплачену ласку,
І всю неоплачену ласку!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Спасибі вам, мамо":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – Спасибі вам, мамо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.