Вірші класиків > Дмитро Луценко: Вірші > Дмитро Луценко – Синьоокі чебреці

Дмитро Луценко – Синьоокі чебреці: Вірш

Над лугами неозорими
Проглягли стежки в росі.
А кругом цвітуть узорами
Синьоокі чебреці.
До кохання,
До зітхання
Пахнуть сонцем чебреці.

І сама того не відаю,
Що хвилює жар сердець –
Чи любов моя завітная,
Чи п’янкий отой чебрець?
Чи кохання,
Чи зітхання,
Чи п’янкий отой чебрець?

Над лугами неозорими
Снігом грають вітерці.
А в душі цвітуть узорами
Синьоокі чебреці.
До кохання,
До зітхання
Пахнуть сонцем чебреці.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Дмитро Луценко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – Синьоокі чебреці":

Читати схожі вірші:

  1. Дмитро Луценко – Чебреці
  2. Василь Симоненко – А в долині чебреці
  3. Іван Низовий – Цвітуть фіалки синьоокі
  4. Дмитро Луценко – Сповідь пам’яті
  5. Дмитро Луценко – Хата моя, біла хата
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – Синьоокі чебреці: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.