Ти поглянь – лебедині міста
Піднялися в прозорі блакиті.
То мої неспокійні літа
Під вітрами і сонцем прожиті.
Ти поглянь – то доріг далина,
І вистукує серце в безсонні.
Сивина, сивина, сивина
Вже твої затуманила скроні.
В темно-карих глибинах очей
Затаїлась далека тривога.
І кривавих безсонних ночей
На розбитих воєнних дорогах.
Відгриміла в пожарах війна,
Спочивають розсідлані коні.
Сивина, сивина, сивина
Вже твої затуманила скроні.
Хлопчаки! До зірок у житті
Ви сміливо шляхи прокладайте.
Якщо важко вам стане в путі
Ви дороги батьків пригадайте.
Віддали ви до краплі синам
Серця жар і троянди червоні.
Сивина, сивина, сивина
Вже й мої затуманила скроні.
