Я люблю тепло твоїх стежин,
Де в сади Дніпрова синь вмилася.
В серце вріс і древній Чигирин,
І священний отчий край Тараса!
І славетна Канівська гора,
Слово Кобзаря, благословенне…
Піснею любові і добра
Стала ти, Черкащино, для мене!
Я люблю розмай твоїх долин,
Де в боях солдатська кров лилася.
Жар червоних корсунських калин —
То й моєї доблесті окраса!
Там пшениця щедро в полі гра
Колосом, як золото вогненне…
Піснею любові і добра
Стала ти, Черкащино, для мене!
Я клянусь тобі, як вірний син,
Що в цей край навіки закохався, –
Берегти і древній Чигирин,
І священний закуток Тараса!
Де козацька слава не вмира,
Повниться зерном життя натхненне.
Піснею любові і добра
Стала ти, Черкащино, для мене!
