В саду зрубали яблуню стару,
У вогнищі гілля її палає,
Вона служила віддано добру,
Ряснилася бувало урожаєм.
В саду зрубали яблуню стару,
У вогнищі гілля її палає.
Пала в багатті яблуня стара,
О, як мені до болю її шкода.
Приходить все до нас і все мина –
І все ж безсмертні й життя й природа.
Пала в багатті яблуня стара,
О, як мені до болю її шкода.
Коли весною в крапельках роси
Я бачу сад в рожево-білих шалях,
Збагнула я гармонію краси
В осінніх заворожених печалях.
Коли весною в крапельках роси
Я бачу сад в рожево-білих шалях.
Пала в багатті яблуня стара,
О, як мені до болю її шкода.
