Дмитро Луценко – За вікном легкий туман поплив: Вірш

Дівоча

За вікном легкий туман поплив,
Розійшлись подружки парами.
А мене ти приворожив
Та й очима карими.

Із-за гаю місяць вируша,
Небеса чарують шатами.
А у мене болить душа,
Як ти йдеш з дівчатами.

Мимо двору знову ти пройшов,
Натомила бідна очі я.
Неспокійна моя любов,
Доленько дівочая.

Над землею тиха ніч шумить,
Розійшлись подружки парами.
А тебе як приворожить
Та й якими чарами?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Луценко – За вікном легкий туман поплив":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Луценко – За вікном легкий туман поплив: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.