Закувала зозуленька в лузі.
Томиться моє серденько в тузі.
Ой, скажи ж ти, сизокрила,
Нащо серце засмутила?
Ти мені колись кувала,
Щастя й долю віщувала.
Я почула знов твоє кування,
І згадала про свое кохання.
Ой, скажи-но, сизокрила,
Може я не так любила?
Може, стежка заросла травою,
Що любов обходить стороною?
Я вплітала в свої коси
Світлі зорі, сині роси.
А зозуля все віщує в лузі,
Томиться моє серденько в тузі.
Ой, скажи, зозуле рання,
Скільки ждать мені кохання?
