Біля берега в лататті,
Де соми живуть вусаті,
Де шепоче очерет,—
Я поставив перемет.
Налетіли сірі хвилі,
Ніби чайки легкокрилі,
Перемет пішов до дна,
Натягнувся, як струна.
Я по бережку гуляю
Та на річку поглядаю:
Чи не лясне там хвостом,
На гачок впіймавшись, сом?
Раптом хвилі стрепенулись,
Мов від бурі сколихнулись.
Сом лиш спину показав
І гачок за мить зірвав.
Але я надію маю,—
Підросту — його впіймаю.
- Наступний вірш → Дмитро Мегелик – Дині
- Попередній вірш → Дмитро Мегелик – Сон
(Оцінок ще немає)