Дмитро Мегелик – Зима ось-ось прилине: Вірш

Пов’яли пишні квіти,
Затих осінній сад.
Туманом ліг на віти
Холодний листопад.

Повільно на світанні
Бреде він у степах,
Де листячком останнім
Легкий мороз пропах.

В полях затихли луни,
Замовкли трактори,
А над зеленим руном
Розносяться вітри.

Зима ось-ось прилине,
В снігах засне земля,
І пісня хуртовини
над нею загуля.

Навстріч вітрам крилатим
В долину до ріки
Із гірки на санчатах
Помчаться малюки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Мегелик – Зима ось-ось прилине":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Мегелик – Зима ось-ось прилине: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.