Вірші класиків > Дмитро Павличко: Вірші > Дмитро Павличко – Баран

Дмитро Павличко – Баран: Вірш

Став баран серед дороги
І підняв бундючно роги.
Я кажу: «Привіт, баране!» —
А він бух мене рогами.
Ти до нього — чемно, мило,
Та дурило — то дурило.
Був і буде некультурним —
Краще не вітаться з дурнем!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Дмитро Павличко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Павличко – Баран":

Читати схожі вірші:

  1. Петро Ребро – Баран-будівничий
  2. Дмитро Павличко – Як ведмедя розбудить
  3. Дмитро Павличко – Хочу тебе цілувати
  4. Дмитро Павличко – Пригоди кота Мартина
  5. Дмитро Павличко – Де найкраще місце на землі
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Дмитро Павличко – Баран: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.