Цього не видно з найвищої вежі,
А тільки з окопу старого
Чи з ями під гаражем
Можна побачити, що небеса –
Це тиша твоєї душі,
Роздягненої вітрами,
Найжаданіша тиша буття!
- Наступний вірш → Дмитро Павличко – Ти навчаєш ходить легкома
- Попередній вірш → Дмитро Павличко – Між нами завжди той повинен бути
(Оцінок ще немає)