Ще дерева не розквітли.
Тільки пуп’янки живі,
Ще трави старої мітли
Видно в молодій траві.
Ще збирається до танцю
Березнева заметіль,
А вже вирушив на працю
І шукає квітки джміль.
Одягнувся в чорне хутро,
Рукавиці взяв старі;
Це, звичайно, дуже мудро.
Бо ще холод надворі.
Але де ж ті квіти, джмелю?!
Глянь – он хмара снігова!
Залітай в мою оселю,
Почекаєм день чи два.
Джміль гуде і стороною
Облітає поклик мій,
Ніби каже: йди за мною,
І зі мною порадій;
Пробіжи край жита рижу
Стежку й вижату межу,
Там тобі навдивовижу
Жовту квітку покажу!
