Горить суницями поляна,
Як запаска. Гуде бджола
І так літає, наче п’яна
Від запахущості й тепла.
Сховавшись у гілля зелене,
Чекаю на своє дівча.
Воно вже йде, вже серце з мене
Виймає, як гніздо з куща.
- Наступний вірш → Дмитро Павличко – Щось у мені тремтить
- Попередній вірш → Дмитро Павличко – В моїх повіках напівсонних
(Оцінок ще немає)