Дмитро Павличко – На безголов’я: Вірш

Москва — тепер коричнево-червона,
І споконвік така вона, як є,
За голову Джохара півмільйона
Американських доларів дає!
Це новина! Це ринок! Добра плата!
І добра слава йде по всій землі,
Що вже цивілізовані “ребята”
Вбивати не бажають за рублі.
Круті, нівроку, хлопці гонорові —
Патріотичним духом їх не рви;
Жени валюту, якщо хочеш крові,
Як хочеш дорогої голови.
Доходи будуть там, де є витрати,
І кров поллється, де панує лють;
Гдє ж, гаспада, тих доларів набрати,
Якщо із Вашинґтона не пришлють?
А як пришлють, то буде мало, мало,
Не вистачить на всю повстанчу кров,
Бо ж скільки тих Дудаєвих повстало,
А скільки ще повстане — будь здоров!
Повимітайте всі швейцарські банки,
Стягніть на себе все, все що золоте,
Продайте свої валянки й піштанки, —
Потрібних коштів ви не зберете!
А як зберете… то в кремлівській мряві,
Де засідати буде ваш синкліт,
На танцях наші голови криваві
Покличуть до відомсти цілий світ.
І встануть обезглавлені народи,
З могил прийдуть скалічені тіла,
Щоб скинути на вас небесні зводи
І знищити імперію дотла.