Надходить золота хвилина,
Як шелестить в руках мені
Твоя одежа – шумелина
На вже достиглім качані.
Моя рука вже затремтіла,
Бо мріяла вона давно
Пучкам відкрити твого тіла
Пахуче і тверде зерно.
- Наступний вірш → Дмитро Павличко – Ти зіграла двісті ролей
- Попередній вірш → Дмитро Павличко – Ностальґія
(Оцінок ще немає)