Вірші класиків > Дмитро Павличко: Вірші > Дмитро Павличко – Повітря нічне до рання

Дмитро Павличко – Повітря нічне до рання: Вірш

Повітря нічне до рання
З неба текло й ряхтіло.
Радощами кохання
Світилося твоє тіло.

Місяць, як повноголосся
Твоєї душі золотої,
Сяяв, а чорне волосся
Цвіло ароматами хвої.

Не розуміючи знаків
Зір на небеснім узвишші,
Я ревно від щастя плакав
У кіс твоїх темній тиші.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Дмитро Павличко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Павличко – Повітря нічне до рання":

Читати схожі вірші:

  1. Дмитро Павличко – Це неправда, що ми помрем
  2. Дмитро Павличко – Два кольори
  3. Дмитро Павличко – На руїні
  4. Дмитро Павличко – Зачах, згорів я до основ
  5. Дмитро Павличко – Акації. Бджолині дзвони
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Павличко – Повітря нічне до рання: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.