Дмитро Павличко – Рідна мова: Вірш

Спитай себе, дитино,
хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка
світанкова.
З родинного гнізда,
немов пташа,
Ти полетиш, де світу
далечизна,
Та в рідній мові
буде вся душа
І вся твоя дорога,
вся Вітчизна.
У просторах,
яким немає меж,
Не згубишся,
як на вітрах полова.
Моря перелетиш
і не впадеш,
Допоки буде в серці
рідна мова.