Там, де Лючка круто в’ється,
Де хати в садках,
Де мене носила мати
В поле на руках,
Там я знаю кожну стежку,
Кожен камінець,
Там узяв я пісню в серце
Із людських сердець.
Там земля скупа на жито —
Родить пирії.
Люди потом, чорним потом
Полили її.
Мусить хліб для них родити
Неродючий глей.
Добре мати в серці пісню
Від таких людей!
