Дмитро Павличко – Тримайся, Джохаре: Вірш

Тримайся, Джохаре, хай знає Москва,
Що воля не вмерла і правда жива;

Став прахом Єрмолов, зотліє Грачов —
Ніколи ж не стліє твоя корогов;

Оглянься, он хлопці в’юнкі, наче хміль,
То предки з тобою — Мансур і Шаміль;

Тебе заступає Мазепа в бою,
Костюшко ладує рушницю твою.

Юлаєв нагайку дарує — бери,
Бичем з окупантів здирай машкари!

Кастусь присягає на вірність тобі,
І Сахаров плаче — за тебе в мольбі;

І кличе повстанців на бій-газават
Чупринка-Шухевич, твій перший солдат;

Московські закови спадають із душ,
До тебе на поміч іде Гіндукуш;

В чалмі білосніжній, немов моджахед,
Ельбрус наступає: “Джохаре, вперед!”

Тебе піднімає на крилах Кавказ
І благословляє великий Тарас.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Павличко – Тримайся, Джохаре":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дмитро Павличко – Тримайся, Джохаре: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.