В моїх повіках напівсонних
Застигло сонце молоде.
Як бджолами покритий сонях,
Воно так міниться й гуде.
Між сновидінням і явою,
В моїй сльозі стоїш і ти,
І над твоєю головою
Палають соняшні світи.
- Наступний вірш → Дмитро Павличко – Горить суницями поляна
- Попередній вірш → Дмитро Павличко – Ти – як дощ
(Оцінок ще немає)