Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.
- Наступний вірш → Дмитро Павличко – Обруч
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Таткова радість
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші