Гудуть далекі пароплави,
Маячать сині кораблі…
На тлі червоному заграви
Вістун з далекої землі!..
Вістун – палій, вістун – сновида
Крізь сон запалить смолоскип!
Гей, хто йому на зустріч вийде
На білий берег, жовтий схід?..
Ущухли щойно грізні бурі,
Плазують змії із печер…
За обрій рушать хмари хмурі
Зігнувши обриси химер!
Вмирають білії сузір’я
В кривавих пазурях заграв…
– Зійду один я на узірря
До кажанів, до чорних трав!..
Зійду на круч могутні груди…
З-під бур, з побитих кораблів,
О, знаю, швидко вже прибуде
Вістун з далекої землі!..
- Наступний вірш → Дмитро Тась – П’яними гронами чорніє бузина
- Попередній вірш → Дмитро Тась – Туман
(Оцінок ще немає)