Дмитро Загул: Вірші

Дмитро Загул (1980 – 1944) – український поет і публіцист, громадський діяч, перекладач і педагог. Є одним з провідних символістів свого часу. У своїй творчості він демонструє єдність зі своїм знедоленим народом, і це не лишається поза увагою влади – спочатку Дмитра Загула росіяни забирають з собою в якості заручника, відступаючи під час Першої світової війни, а вже у повоєнні часи у 1933 році його арештовують за участь у творчій спілці, і надалі на автора чекає тяжке життя і смерть у сталінських таборах.

Дмитро Загул знаходив десятки символів у повсякденному побуті. Його могли надихати зміни у природі, якісь домашні дрібниці – й у всіх них він бачив глибокий філософський зміст, відповіді на питання сенсу людського буття. Частина поезії є патріотичною і соціальною, з закликами до боротьби за краще майбутнє, однак присутня у доробку і інтимна лірика.

Автор активно використовує такі художні засоби, як паралелізм, порівняння, незвичайні епітети, персоніфікація, повтори.