Вірші класиків > Дмитро Загул: Вірші > Дмитро Загул – Чорний ліс, убогі села

Дмитро Загул – Чорний ліс, убогі села: Вірш

Чорний ліс, убогі села,
Людські ниви, довгий лан
Темна ніченька покрила
І закутала в туман.

В подірявленій одежі,
Непритомний і блідий,
Я блукаю через межі
І прокльони шлю з грудей…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Дмитро Загул
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Загул – Чорний ліс, убогі села":

Читати схожі вірші:

  1. Олександр Олесь – Чорний ліс, мертвий ліс
  2. Василь Стус – Хтось чорний-чорний бродить довкруги
  3. Дмитро Загул – Чотки часу
  4. Дмитро Чередниченко – Чорний кіт і срібна куля
  5. Дмитро Загул – Heimweh
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Дмитро Загул – Чорний ліс, убогі села: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.