(Україна мовить)
Голос тучі цвинтарної,
Голої, обірваної…
Верніться, діти бунтарні,
Сини непокірні мої!
Кому готувати страту
За брязкіт чужого срібла?
Побачили вашу зраду
І брат ваш і сестра.
Хто ж вам обмиє рани
Без мене без рідної?
Схаменіться, мої тирани,
Отямтесь, діти мої!
Вертайтесь на лоно матері
З порогів ворога,—
Не грійте рук при ватрі
В притворах його!
Навіщо стали кордони
На тілі єдиної нації?
Чую зітхання і стогони…
Годі! Додому! До праці!
