Хай гине все, що жить не варте,
У кого замість сяйва – дим!
Набік – у кого биті карти!
З дороги силам молодим!
Слова і образи банальні,
Плаксиві викрики – пісні!
Будуйте брами тріумфальні!
Для нас ті оплески рясні!
Хай гине все, що жить не може,
Хто любить марева могил!
Набік! – хто став на роздорожжє
І дальше йти не має сил!
А в нас титанські дужі ноги
І крила велетнів-орлів!
Набік, ворони! Геть з дороги!
На вас горить наш лютий гнів!
Хай гине той, хто жить не вміє,
Хто спить над купами книжок, –
Хай той живе, хто хоч посміє
Підняти вгору батіжок!
