Не ходи, моя квіточко, в садочок,
Де пахучі троянди цвітуть!
Не зривай там весняних квіточок
І троянд не пришпилюй на грудь,
Бо на грудях вони помарніють
Без проміннів, тепла і роси…
І дрібні пелюстки почорніють,
І не стане святої краси.
Не ходи, моя мила, в садочок
Під листочки розквітлих вишень!
Я сплету тобі, квітко, віночок
З невеселих любовних пісень.
А вони не загинуть ніколи,
Не змарніють без сонця листи,
А між ними і ти, моя доле,
Будеш вічно чарівно цвісти.
- Наступний вірш → Дмитро Загул – Не схиляйтеся, стебельця
- Попередній вірш → Дмитро Загул – Ніби гріб, хатинка низька
(Оцінок ще немає)