Не сумуй, душе зболіла,
І не плач, не голоси!
Час узятися до діла,
Най не линуть марно дни!
Рада б я весь світ обняти
І до серця притулить,
Та недоленька проклята
В день і ніч мене в’ялить,
Що подіяти, не знаю!
Відки взяти тілько сил,
Щоб полинути до раю,
Змити з себе бруд і пил?
В смутку виросла і в тузі,
А за щастєм ні сліду.
Най працюють душі дужі,
Я співати їм буду.
