Підкрався
круком до душі
і серце розколов…
І крапле кров,
сочиться кров
На прапори чужі.
Наш день – вогонь,
Наш прапор – кров,
Наша борня за всіх!
А хто ж нам голови розсік
І груди розпоров?
Хто сльози ранішні мої
Невпинно п’є і п’є?
Горю
в безпам’ятнім огні –
За горе, – за чиє?
Казав: несу вам це і те!
І що ж? Одна мана.
Коли ж
нещасна сторона
На волі розцвіте?
