Покотилися по заріночку
Та бистренькі хвилі,
Зажурилися, мій легіничку,
Твої сестроньки милі.
«Хто ж то буде нам на сопілочку
Коло кичери грати?
А хто ж буде там у неділечку
Нас увечері ждати?»
Розіслалися полониною
Та біленькі тумани,
Ой зісталася сиротою
Твоя дівчина в мами.
- Наступний вірш → Дмитро Загул – Пісня – то мрія про щастя майбутнєє
- Попередній вірш → Дмитро Загул – Порозпліталися гірлянди