Вірші класиків > Дмитро Загул: Вірші > Дмитро Загул – Повійте, вітри полудневі

Дмитро Загул – Повійте, вітри полудневі: Вірш

Повійте, вітри полудневі,
На мій таємничий садок,
Хай пахощі ніжні поллються
З моїх щонайкращих квіток.

З пахучих листочків поллється
Розкішний весни аромат,
Прийди, мій коханий, в садочок,
Так пишно розцвівся твій сад!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Дмитро Загул
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дмитро Загул – Повійте, вітри полудневі":

Читати схожі вірші:

  1. Марія Пригара – Ой повійте, вітри низовії
  2. Дмитро Загул – Не ходи, моя квіточко, в садочок
  3. Олег Ольжич – Знов вітри над землею, вітри
  4. Дмитро Загул – Обжинкова
  5. Дмитро Загул – Черемош
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Дмитро Загул – Повійте, вітри полудневі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.